Надійні банки

Дата огляду: 14.08.2015

Повний перелік банків, які я вважаю найбільш надійними для розміщення депозитів (в порядку від найбільш надійного до достатньо надійного):

1. Креді Агріколь.

2. Кредобанк.

3. Укрсиббанк.

4. Правекс банк. 

5. Райффайзен банк Аваль.

6. Укрсоцбанк (Unicredit).

7. Прокредитбанк.

8. ОТП банк.

Також для розміщення коштів у гривні – Ощадбанк та Укрексімбанк.

Чому саме такий вибір?

В Україні можна виділити 6 груп банків, в залежності від власників та стратегії діяльності:

1. Іноземні, які працюють з усіма клієнтами.

2. Банки, які завжди були державними (Ощад, Укрексім).

3. Великі українські приватні установи, які представлені у всіх регіонах країни.

4. Невеликі та регіональні приватні українські банки.

5. Банки, які стали державними через неможливість попередніх власників виконувати свої зобов’язання (Укргаз, Родовід).

6. Іноземні банки, які працюють лише з корпоративними клієнтами.

Обслуговуватись у останній групі установ можуть лише великі підприємства та їхні співробітники, тому про неї далі можна не говорити. Серед всіх інших груп протягом останніх 10 років найкраще себе зарекомендували банки першої та другої. При цьому справді іноземними є тільки ті установи, які входять до відомих у світі банківських груп, а не ті, які мають засновників на Кіпрі чи у офшорній юрисдикції. Нажаль, багато вітчизняних банків, як великих так і невеликих, проявили себе не найкращим чином протягом як 2008-2009 рр. так і 2014-2015 рр. Вкладаючи кошти в них потрібно проявляти максимальну обережність та ретельно аналізувати їхню діяльність. Банки, які вимушено стали державними (Укргаз та Родовід) важко назвати найкращими для вкладів. Громадська рада при НБУ пропонує ліквідувати Родовід, а щодо Укргазбанку важко зрозуміти в чому полягає його перевага перед стабільно державними Ощадбанком та Укрексімбанком.

Перед початком аналізу іноземних та державних фінансових установ потрібно зрозуміти які основні виклики стоять сьогодні перед банками, що працюють в Україні:

1. Головний виклик – втрата впливу уряду на частину території країни, на якій знаходиться шоста частина населення та багато підприємств, які тепер не хочуть або не можуть платити за кредитами.

2. Девальвація гривні більше ніж на 60% протягом 2014-2015 рр. несе великі ризики для тих банків, які залучили багато коштів в іноземній валюті, оскільки тепер вони повинні повернути вкладникам та материнським структурам втричі більше коштів у гривневому еквіваленті. Водночас, як свідчить досвід 2008-09 років, кредити, видані у валюті, будуть погашатись клієнтами не найкращим чином (а багато валютних кредитів, які не погашаються вже 6-7 років, ще й досі висять на балансах банків і шанси на їх повернення дуже невеликі).

3. Спад економіки, і, як наслідок, зменшення доходів населення та підприємств, що змушує частину позичальників просити про реструктуризацію кредитів, а деяких – взагалі відмовитись від їх погашення.

У такій складній ситуації на перший план виходять два критерії надійності: бажання та можливість акціонерів підтримувати конкретний банк. Серед іноземних банків з цих причин можна досить скептично поглянути на установи з російським та грецьким капіталом, оскільки ці країни самі переживають девальвацію валюти або тривалий спад економіки, а їхні банки – проблеми з залученням коштів на міжнародних ринках. Це не означає, що дані банки є ненадійними, просто можливості для їх підтримки акціонерами у випадку суттєвого погіршення ситуації можуть бути обмежені.

Таким чином серед банків з іноземним капіталом залишається проаналізувати наступні: Райффайзен банк Аваль, Укрсоцбанк, Укрсиббанк, ОТП банк, Креді Агріколь, Кредобанк, Прокредит банк, Правекс банк. Таблиця складена по даних на 01.07.2015 р., які є останніми доступними на сайті НБУ. Інформація про надійні банки станом на 01.10.2015.

 Показники діяльності банків, млрд. грн.

Для наглядності друга таблиця, в якій кольором відмічена оцінка показника (зелений – добре, жовтий – вище середнього, помаранчевий – достатньо, червоний – потенційні проблеми, білий – оцінка показника не потрібна)

Пояснення:

Рейтинг групи – рейтинг банківської групи від міжнародних кредитних агентств (Standard and Poor’s, Moody’s, Fitch). Якщо рейтинг ВВВ або вище (ААА, АА, А)  – це інвестиційний рейтинг (всі групи, окрім ОТР). Рейтинг ВВ вважається спекулятивним, проте він знаходиться дуже близько до інвестиційного.

Частка України в активах групи. Тут логіка доволі проста – чим менша частка українських активів у загальних активах групи, тим легше для групи буде допомогти українській «філії» у випадку наявності проблем. Оскільки всі ці банки працюють також в інших країнах Центральної та Східної Європи, вони можуть зазнати суттєвих репутаційних втрат у випадку банкрутства українського підрозділу. Тому можна сподіватись, що через проблеми з 0,03% своїх активів ніхто репутацією не ризикуватиме.

Зобов’язання у валюті – фактор ризику для кожного банку, оскільки з девальвацією гривні ця сума зростає. В Укрсоцбанку – це майже 2/3 всіх зобов’язань, в інших банків – близько половини.

Валютні депозити (в т.ч. і валюта на поточних рахунках фізичних та юридичних осіб) – несуть великий ризик для банку, оскільки окрім проблем зі зростанням їхньої вартості для банку, існує також проблема їх значного відтоку (37% протягом 2014 р.). Відповідно, чим менша частка валютних депозитів у зобов’язаннях банку – тим краще.

Капітал. Співвідношення капіталу до зобов’язань банку має велике значення для стабільності його роботи. В цьому плані найкращі показники у італійських банків (23-26%, що є дуже достойним показником), всі інші установи, мають непоганий рівень у 7,6-9,5%, окрім Укрсиббанку з показником 5,5%.

Кредити інших банків. Це показник рівня підтримки європейськими групами своїх підрозділів в Україні (оскільки левова частка цих кредитів – позики материнських структур). Відповідно, чим вищий відсоток цих кредитів у зобов’язаннях банку – тим більша його надійність, оскільки материнські структури навряд чи відмовлять у рефінансуванні цих боргів. Фактично, саме ці зобов’язання та капітал банку є зараз найстабільнішим джерелом коштів для всіх іноземних банків. З іншого боку, формально зобов’язання в іноземній валюті негативно впливають на прибуток банку.

Валютні кредити фізичних осіб (різниця між кредитами та сформованими під них резервами). Джерело потенційних проблем з погашенням, оскільки значна їх частина була видана ще до жовтня 2008 року, коли курс гривні до долара становив 4,65-5,35. Відповідно, зараз погашення даних кредитів є дуже важким для клієнтів.

Дисбаланс (між валютними активами та валютними зобов’язаннями). Підсумковий показник для оцінки впливу девальвації гривні на надійність банку. При цьому слід враховувати, що отримані цифри є навіть оптимістичними, оскільки передбачають, що валютні кредити будуть погашатись досить справно. Водночас, потрібно зазначити, що у Укрсоцбанку, Райффайзен банку Аваль, Креді Агріколь та Кредобанку, ця різниця зумовлена заборгованістю перед материнською структурою, що, як зазначалося раніше, не несе великих ризиків для стабільності роботи банку. А ОТП банк взагалі має суттєве перевищення валютних активів над валютними зобов’язаннями.

Таким чином, і був сформований підсумковий рейтинг, зазначений на початку статті.

Додатково потрібно враховувати ймовірність продажу іноземною групою свого банку в Україні. Хоча зараз вона вкрай низька через невелику кількість потенційних покупців, проте все ж у випадку продажу всі формальності тривають, як правило, близько півроку від моменту оголошення про продаж. Тому найкращий термін для вкладів в іноземні банки 3-6 місяців.

Щодо Ощадбанку та Укрексімбанку держава продемонструвала свою готовність їх докапіталізовувати у разі потреби. Водночас, враховуючи низький рівень валютних резервів НБУ, найкращою валютою для розміщення депозитів саме в цих банках є гривня.

Чи залишились на сьогоднішній день надійні банки з приватним українським капіталом? Безумовно, так. Але, перш ніж вкладати гроші в такі банки, клієнтам потрібно провести аналогічний аналіз їхньої надійності та потенційного впливу девальвації. Найбільш повна інформація про всі банки знаходиться на сайті НБУ за адресою http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097 (оновлюється щоквартально). На що дивитись окрім показників, які вже були проаналізовані для іноземних банків:

1.      Чи справді банк видає зараз кредити?

2.      Чи отримував банк рефінансування від НБУ? Таблиця з інформацією станом на 01.11.2014 р. міститься у статті «Дзеркала тижня» http://gazeta.dt.ua/macrolevel/minyayli-po-velikomu-_.html   Дані за 2015 рік можна знайти на сайті НБУ http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=14549388&cat_id=37650 З одного боку, факт видачі рефінансування свідчить про готовність держави допомагати банку з ліквідністю, з іншого – про існування потенційних проблем у банку. Нажаль, частині банків це рефінансування і досі не допомогло почати нормально працювати.

3.      Відгуки про банк в інтернеті. При цьому велика кількість відгуків повинна насторожити. Як правило, банки, в яких існують серйозні проблеми, мають в 5-10 разів більше коментарів, ніж нормально функціонуючі банки.

4.      Чи перевіряли аудиторські компанії зі світовим ім’ям (Deloitte, Ernst & Young, KPMG, Price Waterhouse Coopers) звітність банку. Знайти цю інформацію, як правило, можна на сайті самого банку.